|
|
|
|
|
"Пренатальні ультразвукові маркери як предиктори розвитку фізичних ознак у новонароджених, пов'язаних з впливом алкоголю: попередні результати"
Джонс К.Л. та 9 співавторів
Мета:
Рання діагностика фетального алкогольного синдрому (FAS) або розладів, пов”язаних з пренатальним впливом алкоголю, (FASD) надає великі можливості для проведення ефективної профілактики і втручання. Незважаючи на те, що порушення розвитку мозку плода, виявлені при пренатальному ультразвуковому дослідженні, корелюють з пренатальним впливом алкоголю, використання пренатального ультразвукового обстеження в якості методу ранньої діагностики FASD не розглядалось.
Методи:
Протягом 2004-2006 років, в двох областях України проводилось дослідження, до якого було залучено 84 вагітні жінки, що зловживали алкоголем і 82 вагітні жінки, що вживали алкоголь в мінімальних кількостях або зовсім не вживали. Спеціально підготовлені спеціалісти з пренатальної ультразвукової діагностики провели від 1 до 5 стандартних УЗ-обстежень цих жінок (залежно від терміну гестації, в якому вони були залучені до дослідження). Живонароджені діти оглядались українськими спеціалістами, які також пройшли спеціальне навчання і не знали про рівень вживання алкоголю вагітною жінкою.
Результати:
Було проаналізовано результати 142 пренатальних УЗ-обстежень у другому триместрі і 141 обстеження у третьому триместрі вагітності та результати постнатального обстеження новонароджених дітей, які мали певні риси ФАС (n = 21) та тих дітей, що ніяких ознак ФАС не мали (n = 120-121). Значна різниця між даними УЗ-обстеження цих двох груп дітей після проведення корекції з огляду на гестаційний вік і тютюнопаління матері (p<0.05) була помічена у другому триместрі вагітності щодо середньої величини ваги плода, обводу голови, обводу живота і перцентилю довжини стегна, а також щодо середніх значень зовнішньо-орбітальної і міжорбітальної відстані. Після проведення корекції з огляду на гестаційний вік і (p<0.05) великі відмінності, за даними УЗ-обстеження у третьому триместрі вагітності, були зафіксовані щодо середньої величини ваги плода, біпарієтального діаметру, обводу голови і перцентилю довжини стегна. Крім того, різниця скорегованих значень лобно-таламічної відстані, виміряних у третьому триместрі вагітності, була визнана статистично значущою (p = .080). Не було значної різниці у вимірах другого і третього триместру щодо скорегованого середнього орбітального діаметру, втім, невелика різниця у вимірах відповідала очікуваній тенденції.
Висновки:
Отримані дані свідчать про те, що визначення певних специфічних ультразвукових показників для ранньої ідентифікації плодів, у яких розвинуться структурні особливості, пов’язані з впливом алкоголю, можна використовувати. Потрібні подальші дослідження з метою вивчення того, чи можуть ці показники (або якісь інші) також бути предикторами наступних змін у нервовій сфері і поведінці дітей, які зазнали внутрішньоутробно впливу алкоголю.
Дата написання: 1 червня 2007 року
