|
Визначення: Дивертикул Меккеля - один з різновидів персистенції жовточної протоки. Патогенез: Необлітерованою залишається жовточна або пупочно - брижова протока. Знаходиться на протилежному брижі боці клубової кишки, на відстані 20 - 70 см від ілеоцекального клапана. По формі нагадує короткий червоподібний відросток. Частіше має конічну або циліндричну форму. Його розміри становлять 2 - 5 см. При гістологічному дослідженні стінки Меккелевого дивертикулу в низці випадків знаходять дистоловану слизову оболонку шлунка або різних відділів кишківника. Рідше спостерігається тканина підшлункової залози. Дистопія атипової залозистої тканини є причиною одного з ускладнень Меккелевого дивертикулу - ерозії його стінки і кишкової кровотечі. Клініка: Частіше виявляють випадково при лапаротомії, що проводиться з іншого приводу або в зв'язку з розвитком ускладнень. Дуже рідко жовточна протока утворює фістулу між клубовою кишкою та пупком, через яку виділяються калові маси. Діагностика: Діагностується важко. Про дивертикул Меккеля частіше думають у випадку рецидивуючих кишкових кровотеч. Рентгенологічне дослідження безрезультатне. Для кінцевого виключення діагнозу застосовують пробну лапаротомію. |
Ускладнення:
Кишкова кровотеча - виникає гостро. Кров в калі темно - коричневого кольору. При масивній кровотечі швидко розвивається анемія. Кровотеча може повторюватися неодноразово.
Дивертикуліт - перебігає з симптомами, подібними до гострого апендициту (нудота, блювота, болі в животі, підвищення температури тіла, лейкоцитоз). Відрізнити ці захворювання практично неможливо. Тому при відсутності змін в червоподібному відростку під час лапаротомії необхідно провести ревізію тонкої кишки на відстані близько 70 см. В запізнілих випадках діагностики дивертикулу наступає перфорація і розвивається перитоніт.
Кишкова інвагінація - починається з дивертикуліту, перебігає з типовими симптомами (різкий початок, нападоподібні болі в животі, блювота, кишкова кровотеча). Дивертикул виявляється на операції після дезінвагінації.
Кишкова непрохідність - може викликатися перекрученням кишкових петель навколо дивертикулу. Клінічна картина типова для кишкової непрохідності.
Частота: 2 -3 % серед новонароджених.
Співвідношення статей:
Ж:Ч = 1:3. Проте деякі дослідження показують, що Ж:Ч = 1:1, але ускладнення, виникають частіше у хлопчиків.
Лікування:
Оперативне видалення Меккелевого дивертикулу.
Прогноз:
При своєчасному оперативному втручанні у випадку виникнення ускладнень, сприятливий.
Поєднані симптоми:
Дивертикул Меккеля поєднується з іншими ВВР - мікроцефалією, spina bifida, вродженими вадами серця, аномаліями селезінки, нирок та сечоводу. При патанатомічному дослідженні дітей з Трисомією 18 дивертикул Меккеля виявлений в більше, як 20% випадків. При Трисомії 13-15 - в 10% випадків.
Номер з каталогу МІМ:
155140 Meckel Diverticulum
Літературні джерела:
 |
Інформація на цій сторінці є виключно точкою зору її автора, яку не обов’язково поділяють Українсько-Американська Програма запобігання вродженим вадам розвитку, Американська Фундація “March of Dimes” чи будь-яка інша подібна організація. Наш сайт пропонує
інформацію переважно з метою
розповсюдження медичних знань. Не
використовуйте його в якості єдиного
джерела медичної інформації, або щоб
самостійно змінити процес лікування. Будь
ласка, прочитайте повний текст попередження. Завжди
звертайтесь за порадою до Вашого лікаря. |
|
|
Copyright 1998 - 2002 I.B.I.S. Захищено авторським правом. Спонсор: I.B.I.S. | Концепція сайту: В. В., С. Л. | Зміст сторінки: Т. Сороцька | Переглянуто: Л. Євтушок |
