Osteopetrosis

02454460

Остеопетроз

IBIS: Egyptian symbol of wisdom - Home Pg

Про I.B.I.S.
Вступна сторінка
Канали інформації
Пошук в межах сайту
Стандарти

"В новинах"

Пошта...
Запитання/коментарі
Повідомте про
перервані зв'язки
Попередження

С.О.С.- інформація

Приєднайтесь до I.B.I.S.

Ukrainian-American Birth Defects Program

Словесний ящик Пандори

Медичне слово
Вроджені вади
Галерея - Музика

Книги - Старі карти - Гравюри

7 травня 2003 р.

Наталія Зимак-Закутня
Завідуюча Хмельницькою
медико-генетичною консультацією

Остеопетроз – це група спадкових захворювань, об’єднаних спільним патогенетичним механізмом (порушенням процесів резорбції кісток остеобластами), що призводить до збільшення кісткової маси.

Перший опис захворювання належить німецькому рентгенологу Альберсу-Шонбергу (Albers-Schonberg, 1904 рік).

Синоніми:

Хвороба Albers-Schonberg, хвороба мармурових кісток, остеокластична кісткова резорбція.

Етіологія та патогенез:

Первинним дефектом для усіх форм остеопетрозу є порушення резорбтивної функції остеокластів, що приводить до збільшення склерозованої кісткової маси, яка має знижені механічні властивості. Молекулярні механізми та сайти мутацій здебільшого остаточно не з’ясовані, за винятком генетичного дефекту при остеопетрозі з нирковим канальцевим ацидозом та церебральною кальцифікацією внаслідок дефіциту ізоензиму ІІ карбоксиангідрази–фермента, що каталізує синтез вугільної кислоти із вуглекислого газу та води. Вугільна кислота, дисоціюючи, утворює протони, які і створюють необхідне для нормального процесу резорбції у кісткових лакунах кисле середовище. Зниження активності фермента, таким чином, порушуватиме процес кісткової резорбції.

Основні діагностичні критерії:

Залежно від клінічних особливостей та часу маніфестації вирізняють інфантильну, проміжну та дорослу форми захворювання. Описано також цілий ряд більш рідкісних форм (летальна, транзиторна та ін.).

Характеристики	Доросла форма	Інфантильна форма	Проміжна форма
Тип успадкування	Аутосомно-домінантний	Аутосомно-рецесивний	Аутосомно-рецесивний
Ураження кісткового мозку	Не характерне	Виражене	Не характерне
Прогноз	Сприятливий	Несприятливий	Несприятливий
Діагностується	Часто випадково	Зазвичай до 1 року життя	У дитинстві

Діагностика:

Інфантильний остеопетроз злоякісний за перебігом, діагностується у ранньому дитинстві. Характерними ознаками є:

затримка фізичного розвитку;
дефекти кісток: підвищена ламкість та схильність до переломів, genu valgum, мандибулярний остеомієліт, деформація параназального синуса, сосковидного відростка, ураження лицьових нервів за рахунок защемлення їх у природних отворах черепа, специфічні лицьові прояви – гідроцефалія, проптоз, глухота;
ураження кісткового мозку за рахунок заміщення його кістковою тканиною приводить до панцитопенії, що клінічно проявлятиметься анемією, кровотечами (тромбоцитопенія), схильністю до повторних інфекцій (лейкопенія), гепатоспленомегалією, гіперспленізмом та гемолізом (екстрамедулярний гемопоез);
нічні апноє, сліпота внаслідок дегенерації сітківки.

Остеопетроз дорослого типу, або так званий доброякісний, діагностується у старшому підлітковому або дорослому віці. Майже у половини пацієнтів він має безсимптомний перебіг і виявляється випадково (при рентгенологічному обстеженні, або з огляду на обтяжений сімейний анамнез). У інших дебютує остеомієлітом (у 10% зустрічається мандибулярний остеомієліт) чи повторними переломами (близько 40% пацієнтів), болями в кістках, остеоартритами, карпальним тунельним синдромом. Кістковий мозок не скомпроментований.

Враховуючи ряд рентгенологічних, біохімічних та клінічних особливостей, виділяють дві форми остеопетрозу дорослого типу - тип І та тип ІІ.

Ознаки	Тип І	Тип ІІ
Склероз кісток черепа	Виражений, переважно склепіння	Склероз переважно основи черепа
Хребет	Склероз різного ступеню	Хребці, що нагадують сендвіч
Таз	Феномен “Кістка в кістці” відсутній	“Кістка в кістках” тазу
Остеокласти	Зменшення кількості та розмірів	Збільшення кількості, розмірів, з множинними ядрами
Ризик переломів	Низький	Високий
Рівень кислої фосфатази сироватки	Нормальний	Значно підвищений

Параклінічні обстеження:

Лабораторні обстеження

Інфантильний остеопетроз:

Рівень сироваткового кальцію загалом відображає рівень його споживання із їжею. Виражена гіпокальцемія та рахітичні прояви виникають при значному дефіциті кальцію у раціоні.
Часто характерний вторинний гіперпаратиреоз (підвищення рівня паратгормону).
Підвищення рівня кислої фосфатази.
Підвищення рівня креатинкінази-ВВ.

Дорослий тип остеопетрозу:

Рівень креатинкінази-ВВ та кислої фосфатази часто підвищений при остеопетрозі ІІ типу.
Сироваткова (кістково-специфічна) лужна фосфтаза також може зростати.

Рентгенологічна симптоматика:

генералізований остеосклероз;
потовщення та ущільнення кісток черепа;
зменшення розмірів та пневматизації синусів;
виражене підвищення щільності хребців;
переломи та остеомієліт.

МТР використовується для контролю лікування після трансплантації кісткового мозку.

Оскільки рентгенологічні прояви захворювання достатньо патогномонічні, біопсія кісток не обов’язкова.

Гістологічне дослідження корисне при відборі пацієнтів для трансплантації кісткового мозку.

Популяційна частота:

Близько 1 на 100000-500000, проте реальна частота невідома через відсутність епідеміологічних досліджень.

Співвідношення між статтю:

Остеопетроз зустрічається з однаковою частотою у осіб обох статей.

Генетичний ризик:

Остеопетроз дорослого віку І та ІІ типу (ОMIM 166600, 607634) успадковується за аутосомно-домінантним типом успадкування із відповідно 50%- ризиком для потомства уражених пацієнтів. Усі інші типи остеопетрозу успадковуються за аутосомно-рецесивним типом з високим (25%) рекуррентним ризиком для сібсів.

Диференційна діагностика:

пікнодизостоз;
остеобластні метастази;
отруєння фторидами;
отруєння берилієм;
лейкоз;
серповидно-клітинна анемія.

Лікування та нагляд:

Остеопетроз інфантильного типу:

Кальцитріол у великих дозах на фоні обмеженого вживання кальцію часом має виражений терапевтичний ефект за рахунок стимуляції остеокластів. Проте у більшості випадків він демонструє переважно клінічне покращення, котре не зберігається при припиненні лікування.
Для корекції анемії застосовується еритропоетин.
Глюкокортикоїди - тривало (1-2 мг/кг/день преднізолону) з метою стимуляції кісткової резорбції та лікування анемії.
Гамма-інтерферон покращує функцію лейкоцитів, запобігає рецидиву інфекції.
Хірургічне лікування передбачає трансплантацію кісткового мозку (при інфантильному типі), естетичну корекцію при виражених лицьових деформаціях, при переломах.

Специфічних методів лікування дорослого типу остеопетрозу не розроблено. Останній вимагає медичного втручання переважно при розвитку ускладнень.

Пренатальна діагностика: специфічна не розроблена.

Прогноз:

Прогноз у випадку нелікованого інфантильного остеопетрозу стосовно життя серйозний. Пацієнти гинуть протягом перших 10 років життя від вираженої анемії, кровотеч чи інфекцій. Прогноз при остеопетрозі дорослого типу сприятливий.

Профілактика:

Медико-генетичне консультування у сім'ях з ускладненим щодо остеопетрозу анамнезом, генетичне тестування, а також профілактичні заходи для попередження можливих ускладнень.

Номер з каталогу МІМ:

259700 Osteopetrosis, Autosomal Recessive.
166600 Osteopetrosis, Autosomal Dominant, Type II; OPTA2.
259730 Osteopetrosis with Renal Tubular Acidosis.
607634 Osteopetrosis, Autosomal Dominant, Type I; OPTA1.
600329 Osteopetrosis and Infantile Neuroaxonal Dystrophy.
259710 Osteopetrosis, Mild Autosomal Recessive Form.
259720 Osteopetrosis, Lethal.

Література:

Albers-Schonberg H: Roentgenbilder einer seltenen Knochennerkrankung. Munch Med Wochenschr 1904;51:365.

Armstrong DG, Newfield JT, Gillespie R. Orthopedic management of osteopetrosis: results of a survey and review of the literature. J Pediatr Orthop 1999;19(1):122-32.

Beighton P, Hamersma H, Cremin BJ. Osteopetrosis in South Africa. The benign, lethal and intermediate forms. S Afr Med J 1979;55(17):659-65.

El-Tawil T, Stoker DJ. Benign osteopetrosis: a review of 42 cases showing two different patterns. Skeletal Radiol 1993;22(8):587-93.

Felix R, Hofstetter W, Cecchini MG: Recent developments in the understanding of the pathophysiology of osteopetrosis. Eur J Endocrinol 1996;134(2):143-56.

Jones K.L. Smith’s recognizable patterns of human malformation. W.B. Saunders company 1988:372–374.

Key L, Carnes D, Cole S. Treatment of congenital osteopetrosis with high-dose calcitriol. N Engl J Med 1984;310(7):409-15.

Manusov EG, Douville DR, Page LV. Osteopetrosis ('marble bone' disease). Am Fam Physician 1993;47(1):175-80.

Warkany J. Congenital Malformations, Notes and Comments. Year book medical publishers 1971:285-289.

Whyte MP. Sclerosing Bone Dysplasias. In: Primer on the Metabolic Bone Diseases and Disorders of Mineral Metabolism. 1999:367-383.

Переглянуто: проф. Ігор Бариляк
27 серпня 2003 р.

	Інформація на цій сторінці є виключно точкою зору її автора, яку не обов’язково поділяють Українсько-Американська Програма запобігання вродженим вадам розвитку, Американська Фундація “March of Dimes” чи будь-яка інша подібна організація. Наш сайт пропонує інформацію переважно з метою розповсюдження медичних знань. Не використовуйте його в якості єдиного джерела медичної інформації, або щоб самостійно змінити процес лікування. Будь ласка, прочитайте повний текст попередження. Завжди звертайтесь за порадою до Вашого лікаря.
	*Copyright 1998 - 2003 I.B.I.S. Захищено авторським правом.* Спонсор: I.B.I.S. \| Концепція сайту: В. В., С. Л. Email: Webmaster

15/September/2003 sl