¹ Рівненський ОМНІ-центр та обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука
² Херсонський ОМНІ-центр та обласна дитяча лікарня
³ Університет Південної Алабами (Мобіл, Алабама, США)
⁴ Університет Нью-Мехіко (Альбукерк, Нью-Мехіко, США)
⁵ Каліфорнійський університет (Сан-Дієго, Каліфорнія, США)

        Вступ: Розлади фетального алкогольного спектру (FASD) – найбільш поширені у світі порушення розвитку дитини. Вважається, що ці розлади зустічаються у 1% живонароджених дітей. Більш раннє виявлення вагітностей плодами, що зазнають впливу алкоголю, може підвищити ефективність заходів, спрямованих на зниження вживання алкоголю матір’ю протягом решти терміну вагітності. Рання діагностика також сприятиме виявленню дітей групи високого ризику для подальшого їх скерування на раннє постнатальне втручання.
        Методи: Використовуючи перевірені стандартні інструменти скринінгу для визначення кількості та частоти вживання алкоголю протягом місяця, коли відбулося зачаття, та протягом останнього місяця, впродовж 2 років було проведено скринінг вагітних жінок у двох областях України. З-поміж опитаних жінок було відібрано тих, що повідомили про вживання великих кількостей алкоголю або часте вживання алкоголю на ранньому терміні вагітності, і запропоновано їм взяти участь у когортному дослідженні. Крім того, також було відібрано контрольну групу жінок, які повідомляли про відсутність надмірного чи частого вживання алкоголю.У другому та третьому триместрах вагітності було проведено стандартизоване оцінювання росту плода, а також зафіксувано додаткові виміри мозку, включаючи фронто-таламачний, кава-кальваріальний розміри та діаметр орбіт. Було порівняно ці показники між групою ризику та контролю з метою виявлення вимірів, різниця щодо яких між цими групами була б статистично значущою при застосуванні процентильних шкал росту чи стандартизованих абсолютних вимірів для гестаційного віку. Для аналізу даних застосувався коваріаційний аналіз з поправкою на основні фактори, що впливають на значення змінних.
        Результати: За період з 2004 по 2006 рік до дослідження було залучено 84 жінки, які повідомили про часте чи надмірне вживання алкоголю під час вагітності, та 82 жінки, які повідомили про вживання малих кількостей або про відсутність вживання алкоголю. У порівнянні з контрольною групою, у групі ризику більша кількість жінок були незаміжніми, прослідковувалася тенденція до нижчого соціо-економічного статусу, незапланованої вагітності та паління. Стастично значущі відмінності росту плода, виявлені при УЗД у другому триместрі вагітності і включали коротшу довжину стегна та менше середнє значення кава-кальваріального та фронто-таламічного розмірів. Статистично значуща різниця щодо фронто-таламічного розміру збереглася у підгрупі жінок, яким було можливо провести повторне УЗД у третьому триместрі вагітності. Причому у цьому терміні, після поправки на паління та гестаційний вік, проявилася суттєва різниця між групами ризику та контролю щодо біпарієтального діаметру та діаметру орбіт.
        Висновки: На основі попередніх даних поточного дослідження можна сказати, що статистично значуща різниця щодо окремих соматичних вимірів та вимірів мозку плодів, які зазнали впливу алкоголю, та плодів, що зазнали мінімального впливу чи не зазнали впливу алкоголю, проявляється вже у другому триместрі вагітності. Ці дані свідчать про необхідність подальших досліджень пренатальних ультразвукових маркерів на предмет їх клінічного застосування для пренатального виявлення дітей групи високого ризику розладів фетального алкогольного спектру.