Повідомте про помилки | Обмін банерами | Напишіть нам   
International Birth Defects Information Systems Вроджені вади - Синдроми - Мальформації - Аномалії
Мета: реабілітація і запобігання вродженим вадам, генетичним порушенням, вродженим аномаліям і порушенням розвитку


Humanities Medicine Resources

Вроджений токсоплазмоз
(Congenital Toxoplasmosis)

Інформація для батьків

О.О. Михасюк
Спеціаліст з інформаційного забезпечення
Українсько-Американської Програми запобігання вродженим вадам розвитку

        Інфекції, що виникають під час вагітності, найчастіше бувають вірусного походження. Вони передаються від вагітної жінки плоду, проте роль матері в захворюванні плоду протягом вагітності рідко можна достеменно встановити. Зазвичай її захворювання діагностується ретроспективно, вже після виявлення хвороби у новонародженої дитини. Рання чи пізня антенатальна смертність, так само, як і виникнення вроджених вад розвитку (ВВР) є основними наслідками внутрішньоутробного інфікування плоду. Переважна більшість інфекційних захворювань, що проявляються протягом перших 2-3 діб від народження, мають антенатальне або інтранатальне походження.
        Токсоплазмоз - інфекційне захворювання, яке викликається внутрішньоклітинним паразитом toxoplasma gondii. Існує дві форми токсоплазмозу: вроджена (трансплацентарне ураження) та набута, яка, зазвичай, має безсимптомний перебіг. Типовими ознаками вродженої інфекції є хоріоретиніт, психомоторне відставання, гідро- або мікроцефалія, судомний синдром тощо.

Етіологія токсоплазмозу:

        Toxoplasma gondii відноситься до типу простіших мікроорганізмів. Цей паразит добре фарбується за методом Гімзи та Райта. Розмножуються токсоплазми безстатевим шляхом і тільки в живих клітинах. При цьому утворюються скупчення, або псевдоцисти, які містять по кілька сотень паразитів, що зберігають життєздатність протягом багатьох років. Токсоплазми можуть розмножуватись в усіх тканинах ссавців та птахів, за виключенням без'ядерних клітин - еритроцитів. Захворювання, що викликаються токсоплазмами, мають схожий перебіг в різних типів тварин. На сьогоднішній день відомим є всього один вид токсоплазм. Усі вивчені штами є ідентичними. Збудники токсоплазмозу виділяються з каловими масами нещодавно інфікованих кішок. Вони можуть спричинити інфікування багатьох видів тварин і людини (в разі випадкового контакту). Кішки заражаються через уражене м'ясо. Подальше розмноження паразиту відбувається в епітелії тонкого кишківника тварини. Виділення паразитів кішками відбувається впродовж двох тижнів. Ці паразити є життєздатними упродовж року та більше. В оптимальних умовах вони протягом 1-5 днів розвиваються до стану, який вже може викликати захворювання. Токсоплазми є досить стійкими до впливу факторів навколишнього середовища, але гинуть при сушінні, кип'ятінні та під дією концентрованих дезинфікуючих засобів. Токсоплазми можна виявити в ґрунті та піску (особливо в місцях, де є кішки). Роль цієї форми паразиту в інфекційній патології людини є недостатньо вивченою. За деякими даними, тканинні псевдоцисти є єдиним джерелом зараження тварин та людей.

Епідеміологія:

        За даними серологічних досліджень, поширеність токсоплазмозу серед населення та тварин в різних регіонах світу коливається у великих межах - від 50-80% до 2-5% серед населення.
        Токсоплазмоз не передається від однієї людини до другої, за виключенням гемотрансфузії, пересадки органів або внутрішньоутробного інфікування. В переважній більшості випадків захворювання має прихований перебіг. За даними останніх досліджень у Франції, антитіла до токсоплазмозу щомісячно з'являлись в 4,8% дітей, які відвідували дитячі установи і не були інфікованими до цього. При цьому в них не відмічалося жодних клінічних порушень.
        Передача паразитів може відбуватися у випадках вживання сирого або напівсирого м'яса (особливо яловичини та свинини). Проте, м'ясо, що було заморожене, не мало ознак паразитів після розмороження.
        Патологічні зміни можуть виявлятися в усіх органах і тканинах, як при вродженому, так і при набутому токсоплазмозі. Вроджені форми, зазвичай, супроводжуються ураженням центральної нервової системи, сітківки та судинної оболонки ока. Виявлені паразити мають вигляд псевдоцист (переважно в м'язах). Запальна реакція при цьому або відсутня, або слабко виражена. У важких випадках великі та малі вогнища некрозу та фіброзу знаходять в м'язах, серці, легенях, печінці та селезінці.

Клінічні прояви токсоплазмозу:

        Зараження плоду проходить лише у випадках, коли жінка була інфікована під час вагітності. Антитіла, наявні в організмі жінки до моменту зачаття, надійно захищають плід. Клінічна картина може відрізнятися і не в усіх випадках, коли жінка була інфікована, відбувалося зараження плоду.
        Важкі випадки захворювання призводять до загибелі плода або передчасних пологів. Ознаки захворювання можуть проявлятися як при народженні, так і через багато років потому. Клінічна симптоматика полягає в підвищенні температури тіла, відсутності апетиту, висипці, збільшенні внутрішніх органів (печінки та селезінки), жовтяниці, гідроцефалії та мікрофтальмії. Ці ознаки можуть бути ізольованими або поєднаними.
        Гостра вроджена інфекція найчастіше спричиняє загибель дитини протягом перших днів або тижнів після народження. Іноді вона переходить в неактивну форму, залишаючи по собі такі порушення, як гідроцефалію, мікрофтальмії, параліч очних м'язів, психомоторне відставання. Але оцінити справжню ступінь захворювання можна лише через кілька тижнів або, навіть, місяців після народження дитини.
        Матеріали численних досліджень свідчать про зв'язок між ступенем важкості захворювання та терміном вагітності, під час якого відбулося інфікування. Чім пізніше відбулось зараження, тим менші наслідки воно матиме для дитини.

Особливості перебігу вродженого токсоплазмозу:

        Відмічається зв'язок між внутрішньоутробним інфікуванням токсоплазмозом і токсикозом ІІ половини вагітності, багатовіддям тощо. Після народження дітей їх оцінка за шкалою Апгар коливається в середньому від 2 балів на першій хвилині життя до 7 протягом наступних п'яти хвилин. Важкий стан може пояснюватися неврологічними порушеннями. При цьому можуть спостерігатися судоми, підвищена збудливість, або навпаки, різке пригнічення ЦНС. Інколи такі стани можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла. Більше половини хворих мають дихальну недостатність ІІ-IV ступеня. Крім того, характерною ознакою захворювання в усіх пацієнтів з вродженим токсоплазмозом був високий лейкоцитоз.
        Надалі в більшості хворих зазвичай діагностується прогресуюча гідроцефалія з атрофією мозкової тканини.

Діагностика:

        Для підтвердження діагнозу використовувались методи дослідження антигену токсоплазми в крові та спинномозковій рідині.
        Етапи діагностики та лікування включають в себе наступні кроки:

    1. Скринінг-тестування на першому етапі (жіночі консультації, поліклініки, стаціонари, пологові відділення) з урахуванням контингентів ризику;
    2. Консультація спеціаліста, проведення повного клініко-лабораторного обстеження з метою встановлення правильного і повного діагнозу;
    3. Призначення адекватного патогенетично обґрунтованого лікування в залежності від терміну інфікування, наявності уражених органів, супутніх захворювань тощо;
    4. Профілактика рецидивів, переходів захворювання з хронічної форми в гостру.
        Лікарям акушерам-гінекологам варто звертати увагу на такі фактори ризику у вагітних жінок, як:
    • Наявність клінічних ознак токсоплазмозу або повторні вагітності з ускладненим анамнезом (мертвонародження, вроджені вади розвитку, викидні);
    • Первинне та вторинне безпліддя, полікістоз яйників.
        Своєчасна діагностика токсоплазмозу дозволить розпочати лікування та знизити можливі негативні наслідки для дітей. Характерними ознаками інфікування можуть бути:
    • Гідроцефалія, мікроцефалія, вроджені вади розвитку;
    • Затримка розумового та фізичного розвитку, недорозвиненість мови та зниження слуху;
    • Гострі енцефаліти, менінгоенцефаліти, психомоторні порушення, судоми, паралічі, парези;
    • Косоокість, ністагм, прогресуюча короткозорість, мікрофтальмія, часткова або повна атрофія зорових нервів.
Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.
27 листопада 2002 р.

Дивіться також:



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Пацієнт
Батьки хворого
Зацікавлена особа
Працівник освіти


Подивитись результати
Опитування
Ваша оцінка нашого сайту ІБІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати
Опитування
Для чого Вам потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати
Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати сайт знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати




American Medical AssociationClick to verify Birth Defects OMNI-Net Websites Наш сайт пропонує інформацію переважно з метою розповсюдження медичних знань. Не використовуйте його в якості єдиного джерела медичної інформації, або щоб самостійно змінити процес лікування. Завжди звертайтесь за порадою до Вашого лікаря.

|| Початок || Повідомте про помилки || Обмін банерами || Карта сайту || Попередження || Напишіть нам ||
|| Медицина - Мистецтво - Наука - Етика || Огляди || Список "Медичних слів" та "Слів" ||