Вроджені вади - Синдроми - Мальформації - Аномалії

Дивіться I.B.I.S українською англійською іспанською російською

Пошук:    

Синдром CATCH - Серцеві дефекти,
аномалії обличчя і гіпоплазія тимуса
(CATCH Syndrome)

Включення:

        Синдром Ді Джоржді, вело–кардіо-фаціальний синдром Schrintzen, синдром коно-трункальних вад та аномалій обличчя.

Визначення:

        САТСН синдром (абревіатура латинських назв основних симптомів захворювання: Cardiac defects, Abnormal facies, Thymic hypoplasia, Cleft palate, Hypocalcemia, del 22) – група вроджених вад розвитку, пов'язаних із субмікроскопічною делецією району q11 22 хромосоми.

Клінічні прояви та діагностика:

        Діагноз del 22 q11 встановлюється у пацієнтів з комбінаціями перечислених нижче станів: вроджені вади серця (зокрема коно-трункальні вади розвитку), аномалії піднебіння (особливо вело-фарингеальна недостатність – ВФН); гіпокальціємія, імунодефіцит, труднощі в навчанні, іноді характерні зміни обличчя.
        Синдром Ді Джорджі – клінічно проявляється симптомами вродженого гіпопаратиреозу, дизморфією обличчя, недорозвитком тимусу, порушенням Т–клітинного імунітету.
        До дизморфій обличчя відносяться: гіпертелоризм, антимонголоїдний розріз очей, короткий фільтр, низько посаджені вуха, мікрогенія.
        Серед вроджених вад серця найчастіше зустрічаються:

• тетрада Фалло – 22%;
• перервана дуга аорти – 15%;
• дефект міжшлуночкової перетинки – 13%;
• загальний артеріальний стовбур – 7%;
• судинне кільце (петля судин стравоходу) - 5%;
• дефект міжпередсердної перетинки - 3%;
• аномалія дуги аорти – 3%.

        Для неонатального періоду характерна наявність у дітей гіпокальціємії, судом, частих інфекцій (пневмонія, риніти, септицемія тощо). Може бути синдром раптової смерті.
        Найчастіше діти помирають від важких вроджених вад серця та від інфекцій. Діти часто відстають у фізичному і розумовому розвитку.
        Вело–кардіо-фаціальний синдром вперше описано Shprintzen в 1978 р.
        Він включає в себе: щілину піднебіння, характерні аномалії обличчя, вроджені вади серця та великих судин (дефект міжшлуночкової перегородки, тетрада Фалло, аберрантна ліва підключична артерія тощо).
        Аномалії обличчя: виступаючий ніс з великим квадратним коренем і вузькою основою крил, довгий фільтр, відкритий рот, мікрогенія, асиметрія обличчя, маленькі вуха; характерно зниження масо-ростового показника, носовий відтінок голосу, труднощі у навчанні, розумова відсталість, часті гострі респіраторні захворювання. Серед аномалій піднебіння: вело-фарингеальна недостатність.
        У 5% усіх дітей, які мають щілину піднебіння без щілини губи, виявляється мікроделеція q11 хромосоми 22.
        Синдром конотрункальних вад та аномалій обличчя описано в 1976 р. А. Кinouchi в японській популяції, як синдром множинних вад розвитку. Він включає як вади серця, так і характерні аномалії обличчя. Серед вад серця: тетрада Фалло з атрезією легеневої артерії, загальний артеріальний стовбур, транспозиція великих судин, дефект міжшлуночкової перетинки.
        Аномалії обличчя: гіпертелоризм, телекант, короткі очні щілини, монголоїдний розріз очей, маленький відкритий рот, пласке перенісся, низько поставлені відстовбурчені вуха з недостатньо сформованим завитком. Характерні носовий голос і помірна розумова відсталість.
        Таким чином, del 22 з високою частотою призводить до аномалій серця, оскільки 5–10% дітей з вродженими вадами серця мають del хромосоми 22.
        Серед патології піднебіння:

• велофарингеальна недостатність складає 27%;
• щілина підслизової піднебіння – 16%;
• відкрита щілина піднебіння – 11%;
• розщеплений язичок – 5%;
• щілина губи і піднебіння - 2%;
• прихована щілина підслизової оболонки піднебіння – 8%.

        Тому новонароджених дітей, які мають труднощі з вигодовуванням та дисфагію, необхідно обстежити на del22. Для дітей з del22 характерний імунодефіцит. У 67% випадків відмічається порушення утворення Т-клітин, у 19% - порушення Т-клітинної функції, у 23% - гуморальні дефекти, у 13% - дефіцит IgA. Крім того, мають місце аномалії скелету (пре- та постаксіальна полідактилія, клишоногість, складчатість пальців ступні, синдактилія, зустрічаються також аномалії хребців і ребер). Серед інших вад відмічаються вади нирок (агенезія нирки, мультикістоз, подвоєна тощо).

Пренатальна діагностика:

        Пренатальна і клінічна діагностика можлива шляхом флюоресцентної гібридизації in situ (FISН) з використанням ДНК-зондів. Пренатальне тестування необхідно проводити у плодів з 50% ризиком патології при позитивному сімейному анамнезі і в плодів, у яких сімейний анамнез не вказує на підвищену вірогідність del 22 q11, але ультразвукове дослідження виявило у них вроджену ваду серця чи щілину піднебіння.

Етіологія:

        Етіологічним фактором розвитку синдрому САТСН є делеція району q11 хромосоми 22. Близько 94% пробандів мають делецію de novo, у 6% - успадковану. У випадках визначення батьківського походження del 22 встановлене переважання материнського походження делеції. Як гіпотеза для пояснення цього факту розглядається можливість більшого зниження фертильності у чоловіків, а також особливості хроматину саме материнських хромосом, що роблять їх більш схильними до делецій, зокрема при негомологічній рекомбінації або різній упаковці хроматину. У нащадків пробандів існує 50% вірогідність успадкування цієї патології.

Частота:

        Частота коливається від 1:4000 до 1:6400.

Диференційний діагноз:

        Диференційну діагностику необхідно проводити з такими синдромами, як:

• Сміта – Лемлі - Опітца (у випадку полідактилії та щілини піднебіння);
• Синдромом Алажиля (у випадку характерної аномалії хребта, вродженої серцевої патології, вродженого помутніння рогівки);
• Синдром VATER (комплекс вроджених вад: дефекти хребта, атрезія задньопрохідного отвору, стравохідно-трахеальна нориця, дисплазія променевої кістки, аномалії нирок);
• Окуло – аурікуло - вертебральний синдром.

Тактика в неонатальному періоді:

        Усі діти з вродженими вадами серця, гіпокальціємією, судомами (неясного генезу), аномаліями обличчя, патологією піднебіння потребують консультації генетика і обстеження на del 22 q11.

Прогноз:

        Прогноз залежить від ступеня вираженості вад.

Тактика обстеження та лікування:

1. Рекомендується багатопрофільне обстеження, яке включає наступних спеціалістів: генетика, кардіолога, хірурга, імунолога, ендокринолога, отоларинголога, невролога, логопеда тощо.
2. У неонатальному періоді бажано визначити рівень кальцію в крові, абсолютне число лімфоцитів.
3. Низький рівень Т–лімфоцитів вимагає оцінки Т та В клітинних підгруп, консультації імунолога. Немовлятам з порушенням Т- та В–ланок імунітету не слід вводити живі вакцини.
4. Діти потребують оцінки серцевої функції, у разі необхідності - оперативного лікування.
5. Внаслідок 30% вірогідності структурних ниркових аномалій, рекомендується УЗД нирок.
6. Діти з затримкою росту повинні проходити обстеження на гормон росту.
7. Починаючи з першого року життя, бажано проводити спеціальну мовну терапію (заняття з логопедом).

Профілактика:

        Профілактика включає:

1. Пренатальну УЗД-діагностику серед груп ризику вагітних, дослідження каріотипу.
2. Медико-генетичне консультування подружжя, яке має в родоводі вроджені вади серця і патологію піднебіння.

Номер з каталогу МІМ:

        188400  Digeorge Syndrome; DGS
        192430  Velocardiofacial Syndrome
        217095  Conotruncal Heart Malformations; CTHM

Література:

1. Российский вестник перинатологии и педиатрии.- 2000.- № 3.
2. Bassett AS, Hodgkinson K, Chow EW, Correia S, Scutt LE, Weksberg R. 22q11 deletion syndrome in adults with schizophrenia. Am J Med Genet 1998;81:328-37.
3. Bingham PM, Zimmerman RA, McDonald-McGinn D, Driscoll D, Emanuel BS, Zackai E. Enlarged Sylvian fissures in infants with interstitial deletion of chromosome 22q11. Am J Med Genet 1997;74:538-43.
4. Budarf ML, Konkle BA, Ludlow LB, Michaud D, Li M, Yamashiro DJ, McDonald-McGinn D, Zackai EH, Driscoll DA. Identification of a patient with Bernard-Soulier syndrome and a deletion in the DiGeorge/velo-cardio-facial chromosomal region in 22q11.2. Hum Mol Genet 1995;4:763-6.
5. Carey AH, Kelly D, Halford S, Wadey R, Wilson D, Goodship J, Burn J, Paul T, Sharkey A, Dumanski J, et al. Molecular genetic study of the frequency of monosomy 22q11 in DiGeorge syndrome. Am J Hum Genet 1992;51:964-70.
6. Cayler GG. Cardiofacial syndrome. Congenital heart disease and facial weakness, a hitherto unrecognized association. Arch Dis Child 1969;44:69-75.
7. Chow EW, Bassett AS, Weksberg R. Velo-cardio-facial syndrome and psychotic disorders: implications for psychiatric genetics. Am J Med Genet 1994;54:107-12.
8. Desmaze C, Scambler P, Prieur M, Halford S, Sidi D, Le Deist F, Aurias A. Routine diagnosis of DiGeorge syndrome by fluorescent in situ hybridization. Hum Genet 1993;90:663-5.
9. Devriendt K, Fryns JP, Mortier G, van Thienen MN, Keymolen K. The annual incidence of DiGeorge/velocardiofacial syndrome [letter] J Med Genet 1998;35:789-90.
10. Jones KL. Smith’s recognizable Patterns of Human Malformation. Philadelphia: W.B.Saunders Company 1997:266-268.
11. Warkany J. Congenital Malformations. Notes and Comments. Chicago: Year Book Publisher 1981:580-582.

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.
10 квітня 2002 р.

Дивіться також:

• Детальніша інформація англійською та іншими мовами
• Синдром мікроделеції 22Q11.2 (методичні рекомендації)
• Синдром Ді Джорджі