Генетичне консультування, реабілітація і запобігання вродженим аномаліям, генетичним порушенням і порушенням розвитку

М’язова дистрофія Дюшенна

(Duchenne Muscular Dystrophy)

Н.О. Афанасьєва
Зав. медико-генетичною консультацією
Кримського республіканського медико-генетичного центру
Клінічного об’єднання “Центр охорони материнства і дитинства”,
Кандидат медичних наук

Основні діагностичні критерії:
  • слабкість і атрофія м’язів тазового і плечового поясу, проксимальних відділів верхніх кінцівок;
  • псевдогіпертрофія переважно литкових м’язів;
  • кардіоміопатія;
  • незворотньо-прогресуючий перебіг захворювання.
Клінічна картина:

Починається хвороба у віці 3-5 років, коли з’являється рухова незграбність, втомлюваність при ходьбі, хода набирає “качиного” характеру. Характерні псевдогіпертрофії литкових, рідше інших м’язів, які зменшуються з розвитком процесу. Наростають зміни опорно-рухового апарату: поперековий гіперлордоз, “осина” талія, “крилоподібні” лопатки, в подальшому формуються контрактури суглобів. Нерухомість хворих наступає в середньому через 8-15 років після початку процесу. Причиною смерті частіше буває розвиток дихальної недостатності внаслідок торакодіафрагмальних і респіраторних порушень.

Етіологія:

Моногенне нервово-м’язове захворювання із зчепленим з Х-хромосомою рецесивним типом успадкування.

В останні роки встановлена алельність генів м’язової дистрофії Дюшена (МДД) і м’язової дистрофії Беккера (МДБ), обидві хвороби обумовлені мутаціями гену дистрофіну. Висловлено припущення, що при відсутності синтезу дистрофіну спостерігається МДД, а при зниженні його кількості чи зміні структури молекули дистрофіну – МДБ.

В наш час описано біля 300 різних типів делецій гену дистрофіну. Успішне визначення мутантних генів у хворих дозволило використати молекулярно-генетичні методи для пренатальної діагностики в сім’ях високого ризику МДД/МДБ.

Патогенез:

Ген, відповідальний за розвиток МДД/МДБ, картований на Хр21 і повністю проклонований до 1992 року. Білковим продуктом гену є дистрофін. Точні функції дистрофіну в наш час невідомі, однак можна припустити, що він відіграє важливу роль у формуванні цитоскелету клітини.

Поєднання симптомів:
  • розумова відсталість в 40% випадків;
  • опорно-руховий апарат: сколіоз, поперековий гіперлордоз, деформації грудної клітки, деформації стоп, контрактури суглобів;
  • кардіоміопатія спостерігається у хворих старших 20 років в 60 – 70% випадків.
Тип успадкування:

Зчеплений з Х-хромосомою рецесивний, близько 30% випадків – результат нових мутацій.

Співвідношення статей:

Хворіють хлопчики, однак описані випадки захворювання у дівчаток при наявності структурних аномалій Х-хромосоми, Х-аутосомних транслокацій, при сполучені з синдромом Шерешевського-Тернера.

Популяційна частота:

МДД зустрічається з частотою від 9,7 до 32,6 на 100000 живонароджених хлопчиків. МДБ спостерігається в 4,5-12 разів рідше.

Вік маніфестації:

Як правило, в 3-5 років, хоча може бути і пізніше.

Діагностика:
  • клінічні прояви;
  • збільшення рівня креатинфосфокінази і інших ферментів в сироватці крові;
  • електроміографія з реєстрацією первинно-м’язевого характеру ураження.
Лікування:
  • медикаментозна терапія:
    • препарати, що впливають на тканинний метаболізм (l-карнитин, коензим-Q10, рибоксин, АТФ, цитомак та інші);
    • вітамінотерапія;
    • амінокислоти (глутамінова кислота, метионін);
    • антихолінестеразні препарати;
    • препарати, які покращують периферійний кровообіг (продектин, трентал, теоникол, вазобрал і інші);
  • фізіотерапевтичні методи:
    • електрофорез з лікарськими препаратами;
    • діадинамічні струми;
    •  електростимуляція;
    • озокерит, грязеві аплікації;
    • ванни (хвойні, радонові, сіркові);
    • оксигенобаротерапія;
  • лікувальна фізкультура;
  • ортопедична корекція за показами.
Прогноз:

Перебіг МДД швидкопрогресуючий. У віці 10-14 років хворі перестають ходити, до 20-22 років можливий летальний кінець.

Пренатальна діагностика:

Молекулярно-генетичні дослідження хворих МДД/МДБ на виявлення делецій у гені дистрофіну дозволяє проводити пренатальну діагностику у сім’ях високого ризику МДД/МДБ, виявляти гетерозиготного носія у осіб жіночої статі по материнській лінії.

Номер з каталогу МІМ:
  • 310200  Muscular Dystrophy, Duchenne Type; DMD
  • 253700  Muscular Dystrophy, Limb-Girdle, Autosomal Recessive 5; LGMDR5
  • 600119  Sarcoglycan, Alpha; SGCA
Список літератури:
  • Темин П.А., Белозеров Ю.М., Никанорова М.Ю., Страхова О.С. Псевдогипертрофическая прогрессирующая мышечная дистрофия Дюшенна //Росс. вестн. перинат. и педиатр.- 1997.- №1.- С.45-53.
  • Beggs AH, Koenig M, Boyce FM, Kunkel LM. Exploring the molecular basis for variability among patients with Becker muscular dystrophies: dystrophin gene and protein studies. Am. J. Hum. Genet. 1991;49:54-67.
  • Emery AEH. Duchenne muscular dystrophy. London: Oxford University Press. 1987:315 р.
  • England SB, Nickolson LVB, Johnson MA et al. Very mild muscular dystrophy associated with the deletion of 46% of dystrophin. Nature 1990;342(6254):180-182.
  • Forrest SM, Cross GS, Flint T. et al. Further studies of gene deletions that cause Duchenne and Becker muscula dystrophies. Genomics 1988;2:109-114.
  • Politano L, Nigro V, Nigro G. et al. Development of cardiomyopathy in female carriers of Duchenne and Becker muscular dystrophies. JAMA. 1996;May;275 (17):1335-1338.
  • Uchino M, Teramoto H, Naoe H. et al. Localization and characterization of dystrophinin the central nervous system of controls and patients with Duchenne muscular dystrophy. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr. 1994;57(5):426-429.

 

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 05/02/2002



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка нашого сайту ІБІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого Вам потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...