|
Основні діагностичні критерії:
Клінічна картина: Починається хвороба у віці 3 - 5 років, коли з'являється рухова незграбність, втомлюваність при ходьбі, хода набирає "качиного" характеру. Характерні псевдогіпертрофії литкових, рідше інших м'язів, які зменшуються з розвитком процесу. Наростають зміни опорно-рухового апарату: поперековий гіперлордоз, "осина" талія, "крилоподібні" лопатки, в подальшому формуються контрактури суглобів. Нерухомість хворих наступає в середньому через 8 - 15 років після початку процесу. Причиною смерті частіше буває розвиток дихальної недостатності внаслідок торакодіафрагмальних і респіраторних порушень. Етіологія: Моногенне нервово-м'язеве захворювання із зчепленим з Х-хромосомою рецесивним типом успадкування. В останні роки встановлена алельність генів м'язевої дистрофії Дюшена (МДД) і м'язевої дистрофії Беккера (МДБ), обидві хвороби обумовлені мутаціями гену дистрофіну. Висловлено припущення, що при відсутності синтезу дистрофіну спостерігається МДД, а при зниженні його кількості чи зміні структури молекули дистрофіну - МДБ. В наш час описано біля 300 різних типів делецій гену дистрофіну. Успішне визначення мутантних генів у хворих дозволило використати молекулярно-генетичні методи для пренатальної діагностики в сім'ях високого ризику МДД/МДБ. |
Патогенез:
Ген, відповідальний за розвиток МДД/МДБ, картований на Хр21 і повністю проклонований до 1992 року. Білковим продуктом гену є дистрофін. Точні функції дистрофіну в наш час невідомі, однак можна припустити, що він відіграє важливу роль у формуванні цитоскелету клітини.
Поєднання симптомів:
Тип успадкування:
Зчеплений з Х-хромосомою рецесивний, близько 30% випадків - результат нових мутацій.
Співвідношення статей:
Хворіють хлопчики, однак описані випадки захворювання у дівчаток при наявності структурних аномалій Х-хромосоми, Х-аутосомних транслокацій, при сполучені з синдромом Шерешевського - Тернера.
Популяційна частота:
МДД зустрічається з частотою від 9,7 до 32,6 на 100000 живонароджених хлопчиків. МДБ спостерігається в 4,5 - 12 разів рідше.
Вік маніфестації:
Як правило, в 3-5 років, хоча може бути і пізніше.
Діагностика:
Лікування:
Прогноз:
Перебіг МДД швидкопрогресуючий. У віці 10-14 років хворі перестають ходити, до 20 -22 років можливий летальний кінець.
Пренатальна діагностика:
Молекулярно-генетичні дослідження хворих МДД/МДБ на виявлення делецій у гені дистрофіну дозволяє проводити пренатальну діагностику у сім'ях високого ризику МДД/МДБ, виявляти гетерозиготного носія у осіб жіночої статі по материнській лінії.
Номер з каталогу МІМ:
Список літератури:
Див. детальнішу інформацію англійською мовою
![]() |
Інформація на цій сторінці є виключно точкою зору її автора, яку не обов’язково поділяють Українсько-Американська Програма запобігання вродженим вадам розвитку, Американська Фундація “March of Dimes” чи будь-яка інша подібна організація. Наш сайт пропонує
інформацію переважно з метою
розповсюдження медичних знань. Не
використовуйте його в якості єдиного
джерела медичної інформації, або щоб
самостійно змінити процес лікування. Будь
ласка, прочитайте повний текст попередження. Завжди
звертайтесь за порадою до Вашого лікаря. |
|
|
Copyright 1998 - 2002 I.B.I.S. Захищено авторським правом. Спонсор: I.B.I.S. | Концепція сайту: В. В., С. Л. | Зміст сторінки: Т. Сороцька | Переглянуто: Л. Євтушок |